Заборонити проведення КиївПрайд2016 та гей-параду у Києві 12-го червня!

публікація Відповідь від 04.07.2016
 

Автор петиції:

0 10000
Зібрано 14656 підписів залишилось 0 підписів

Гей-паради та будь-які інші масові заходи ЛГБТ-активістів мають бути забороненими. В країні йде війна, чимало бійців повернулись з передової з психологічними проблемами. Влада, замість того, аби надавати належну підтримку нашим захисникам захищає всілякі "паради", які на даний час взагалі є недоречними. Замість віддати дяку тим, хто за нас вмирав, ЛГБТ-активісти, серед яких наврядчи знайдуться воїни з передової, підривають й так нестабільну ситуацію в країні. Що таке рівність? Чи можливо про неї казати, якщо інтереси киян нікого не цікавлять, і нікому не важливо, чи хочуть громадяни проведення у своєму місті такого дійства?

Бажання влади показати Київ як "європейську" столицю зрозуміле. Проте, чи варто через це нехтувати інтересами інших? Адже, аби зробити Київ "європейським" краще почати з чистих вулиць, з боротьби з незаконними забудовами та збереження природи, аніж проведення кольорових "парадів", що викликають лише провокації, побиття та арешти.

повний текст петиції

Хроніка подій

04.07.2016
Відповідь

На петицію "Заборонити проведення КиївПрайд2016 та гей-параду у Києві 12-го червня!" від 29-05-2016 дана наступна відповідь:

 

  У виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) розглянуто ініційовану Вами та підтриману членами територіальної громади міста Києва електронну петицію щодо заборони проведення КиївПрайд-2016 та гей-параду в Києві 12 червня. За результатами розгляду петиції інформуємо.

  Відповідно до статті 8 Основного Закону України Конституція України має найвищу юридичну силу, норми Конституції України є нормами прямої дії.

 Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

  Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

  Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо. У процесі реалізації цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. За Конституцією України (стаття 68) кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України. Проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов’язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватися громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань – це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання.

  Аналогічні позиції закріплені у міжнародних актах. Так, відповідно до у статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII) визнається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського  порядку, охорони здоров'я і моральності населення  або  захисту прав та свобод інших осіб.

  Відповідно до статті 20 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій.

  Відповідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Реалізація цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

  Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на свободу мирних зібрань, проголошене у цій статті, є одним з основних прав у демократичному суспільстві та однією з підвалин такого суспільства. Це право охоплює як приватні зібрання, так і збори у громадських місцях. В останньому випадку наявність процедури одержання дозволу на їх проведення звичайно не порушує зміст цього права. Подібна процедура відповідає вимогам пункту 1 статті 11, якщо тільки органи влади використовують її для того, щоб мати можливість забезпечити мирний характер зібрань, і відповідно така процедура не є втручанням у здійснення цього права (Заява № 8191/78).

 За аналогічних обставин Європейський суд з прав людини відхиляє доводи про те, що запропонована організацією заявника демонстрація є цілком неприйнятною з точки зору статті 11, через те що вона могла б викликати протидію із застосуванням сили з боку опонентів і екстремістів, оскільки право на свободу мирних зібрань гарантується кожному, хто має намір організувати мирну демонстрацію; можливість контрдемонстрації із застосуванням сили або можливість долучення до демонстрації екстремістів, які не є членами об'єднання, що виступило організатором, і які мають намір вчинити насильницькі дії, не можуть самі по собі скасувати це право. Навіть якщо існує реальна загроза того, що публічна демонстрація може призвести до заворушень внаслідок подій, які є поза контролем організаторів демонстрації, це не може бути причиною для виключення її зі сфери дії пункту 1 статті 11 Конвенції. Будь-які обмеження, що накладаються на подібні зібрання, мають відповідати положенням пункту 2 статті 11 (Заява № 8440/78).

  Організаційний комітет КиївПрайд-2016 завчасно звернувся з письмовим повідомленням щодо проведення 12.06.2016 з 10.00 до 13.00 демонстрації «Марш рівності» в рамках міжнародного форуму ЛГБТ КиївПрайд-2016 на вул. Великій Васильківській (від площі Льва Толстого до станції метро «Олімпійська»).

  Враховуючи викладене, для заборони проведення запланованого «Маршу рівності» 12.06.2016, будь-яких законних підстав немає.

  Дякую Вам за небайдужість та активну громадську позицію.

 

 

З повагою

 Голова                                                                                    В. Кличко

 

 

Відповідь на петицію:

09.06.2016
Доручення:

Київський міський голова Віталій Кличко доручив (доручення  від 09.06.2016 №08/КО-6950(п)) постійній комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків, постійній комісії Київської міської ради з питань регламенту та депутатської етики, постійній комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та постійній комісії Київської міської ради з питань дотримання законності, правопорядку та запобіганню корупції  розглянути електронну петицію в установленому порядку.

Петицію підписали